У небі хмари дощові
Виводять дивний свій танок. Я знаю –
Буде злива…
Роса сріблиться на траві,
Роса збирається в вінок – світає…
Світ співа.
Пр-в.:
До Бога щиро промовля
Уся земля:
« Прослався, Цар, Творець світів!
Святиться хай Твоє Ім′я!
Хай кожен у своїм житті
Тебе, Всевишній, прославля!
Коли замовкнуть голоси
Людей під куполом небес –
Одвічна волошкова синь,
Каміння гострі полюси
Засвідчать, що Христос воскрес.»
ІІ
Тумани упадуть в полях,
Морози розмалюють землю… дивне
Це творіння.
Хто птахів летом окриля?
Хто квіти килимами стелить? Лине
Пісня ця.
ІІІ
Зоря над обрієм згаса,
Медовий ранок розцвіта . Я знаю –
Скоро літо.
Яка незміряна краса!
Повстала ти ім’ям Христа. Співає
Цілий світ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Лицар Світла - Мучинский Николай Хотів помістити це оповідання через кілька днів після "Ясени" (практично це його другий варіант), але написане воно трохи в незвичному для мене викладі, тож я ще ввагався. Та ось бачу якраз пішла рицарська тема, тож думаю дай і я своє розміщу.
